Свідоцтво про самотню химеру

У ліжечках самотніх уночі
Прямуємо до смерті - майже всі.
Ось, ліжечка - пухнастенькі перинки,
Подушечки та ковдрочки
Летять.
У всесвіті.
У просторі їх ніжки
Між зірок жалібно дзижчать.
Космічний очерет
Сухий
По вітру гнеться,
В корінні у болоті сніг примерз.
Самотні ліжечка летять кудись крізь місяць
Без жалю та поради - на кінець.