Свідоцтво про житлову химеру

Моє житло - не моє
Стіни символічні
Дах тонкий, гідка підлога
Нудьга віковічна.
Не люблю я житло це -
Проте не втікаю
Повертаюся до нього
Та чому - не знаю.
І навіщо, який сенс,
І чому - не інше
Я питаю - не питаю
Бо я житло це не маю.
Вісімнадцять років вже
Щось мене тримає
Мені прикро,
Бо що саме -
Навіть не гадаю.
Не вертаю, бо не маю
Я чого вертати,
А як будуть відбирати -
То буду тримати.
Не віддам його за так -
Символічне житло,
Хоч у йому зайвий жах
І все остогидло.
Бо тепло і світ у ньому -
Не тепло і світло,
І вогонь, і вода -
Все борги, набридло.
Ті борги, бодай, ростуть,
Та мені - все рівно,
Вони також - не мої,
Дивні, як і стіни.